Genesis 17— 2004

¹Аврам був дев’яноста дев’яти років, і Господь явився Ав­рамові і сказав йому: Я Бог всемогут­ній; ходи переді Мною і будь непороч­ним;

²і поставлю завіт Мій між Мною і тобою, і дуже, дуже розмножу тебе.

³І упав Аврам на лице своє. Бог продовжував говорити з ним і сказав:

⁴Я — ось завіт Мій з тобою: ти будеш отцем безлічі народів,

⁵і не будеш ти більше називатися Аврамом, але буде тобі ім’я: Авраам, тому що я зроблю тебе отцем безлічі народів;

⁶і дуже, дуже розмножу тебе, і народжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе;

⁷і поставлю завіт Мій між Мною і тобою і між нащадками твоїми після тебе в роди їх, завіт вічний в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе;

⁸і дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, по якій ти мандруєш, усю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.

⁹І сказав Бог Авра­амові: ти ж збережи завіт Мій, ти і нащадки твої після тебе в роди їх.

¹⁰Цей є завіт Мій, який ви повинні зберігати між Мною і між вами і між нащадками твоїми після тебе [в роди їхні]: нехай буде у вас обрізана уся чоловіча стать;

¹¹обрізуйте крайню плоть ва­шу: і це буде знаменням завіту між Мною і вами.

¹²Восьми днів від народження нехай буде обрізане у вас в роди ваші всяке немовля чоловічої статі, народжене у домі і куп­ле­не за срібло в якого-небудь інопле­мінника, який не від твого сімені.

¹³Обов’язково нехай буде обрізаний народ­жений у домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде завіт Мій на тілі вашому завітом вічним.

¹⁴Необрізаний же чоловічої статі, який не обріже крайньої плоті своєї [у вось­мий день], знищиться душа його з на­­роду­ свого, тому що він порушив завіт Мій.

¹⁵І сказав Бог Аврааму: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім’я їй: Сарра;

¹⁶Я благословлю її і дам тобі від неї сина; благословлю її, і народяться від неї народи, і царі народів народяться від неї.

¹⁷І упав Авраам на лице своє, і розсміявся, і сказав сам у собі: невже від столітнього буде син? і Сар­ра, дев’яностолітня, невже народить?

¹⁸І сказав Авраам Богові:­ о, хоч би Ізмаїл був живим перед ли­цем Твоїм!

¹⁹Бог же сказав [Авра­аму]: саме Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти наречеш йому ім’я: Ісаак; і укладу завіт Мій з ним завітом вічним [в тому, що Я буду Богом йому і] нащадкам його після нього.

²⁰І про Ізмаїла Я почув тебе: ось, Я благословлю його, і зроблю його плодовитим, і дуже, дуже розмножу; дванадцять князів народяться від нього; і Я породжу від нього великий народ.

²¹Але завіт Мій укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра в цей самий час на наступний рік.

²²І Бог перестав говорити з Авраамом і відійшов від нього.

²³І взяв Авраам Ізмаїла, сина сво­го, і всіх народжених у домі своїм і всіх куплених за срібло своє, всіх чоловічої статі людей дому Авраамового; і обрізав крайню плоть їх у той самий день, як сказав йому Бог.

²⁴Авраам був дев’яноста дев’яти років, коли була обрізана крайня плоть його.

²⁵А Ізмаїл, син його, був тринадцяти років, коли була обрізана крайня плоть його.

²⁶У тот же самий день обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його,

²⁷і з ним обрізані були всі чоловічої статі дому його, народжені в домі і куплені за срібло в іноплемінників.