Bible

1 І виголосив у вуха мої великим гласом, говорячи: нехай наблизяться карателі міста, кожен зі сво­їм згубним знаряддям у руці своїй.­ 2 І ось, шість чоловік ідуть від верхніх воріт, звернених на північ, і в кожного в руці згубне знаряддя його, і між ними один, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі його приладдя писаря. І прийшли і стали біля мідного жертовника. 3 І слава Бога Ізраїлевого зійшла з херувима,­ на якому була, до порогу дому. І при­кликав Він чоловіка, одягненого у лляний одяг, у якого при поясі при­ладдя писаря. 4 І сказав йому Господь: пройди посередині міста, посередині Єрусалима, і на чолах людей скорботних, що зітхають за всіма мер­зотами, що звершуються серед нього, зроби знак. 5 А тим сказав так, що я чув: ідіть за ним по місту й ура­жайте; нехай не шкодує око ва­ше, і не щадіть; 6 старого, юнака і дівчину, і немовля і жінок бийте до смерти, але не чіпайте жодної люди­ни, на якій знак, і почніть від святи­лища Мого. І почали вони з тих старійшин, які бу­ли перед домом. 7 І сказав їм: оскверніть дім, і наповніть двори убитими, і вийдіть. І вийшли, і почали убивати у місті. 8 І коли во­ни їх убили, а я залишився, тоді я упав на лице своє і заволав, і сказав:­ о, Гос­поди Боже! невже Ти погубиш весь залишок Ізраїля, виливаючи гнів Твій на Єрусалим? 9 І сказав Він мені: нечестя дому Ізраїлевого й Іуди­ного велике, дуже велике; і земля ця повна крови, і місто сповнене неправди; бо вони говорять: «залишив Господь землю цю, і не бачить Господь». 10 За те і Моє око не поща­дить, і не помилую; оберну пове­дін­ку їх на їх голову. 11 І ось чоловік, одягнений у лляний одяг, у якого при поясі приладдя писаря, дав відповідь і сказав: я зробив, як Ти повелів мені.