Ezekiel 46
1 Так говорить Господь Бог: ворота внутрішнього двору, повернені лицем на схід, повинні бути замкнені протягом шести робочих днів, а у суботній день вони повинні бути відчинені й у день новомісяччя повинні бути відчинені.
2 Князь піде через зовнішній притвор воріт і стане біля одвірка цих воріт; і священики звершать його всепалення і його подячну жертву; і він біля порога воріт вклониться Господу, і вийде, а ворота залишаються незамкненими до вечора.
3 І народ землі буде поклонятися перед Господом, при вході у ворота, у суботи і новомісяччя.
4 Всепалення, яке князь принесе Господу в суботній день, повинно бути із шести агнців без вад та із барана без вад;
5 хлібного приношення ефа на барана, а на агнців хлібного приношення, скільки рука його подасть, а єлею гин на ефу.
6 В день новомісяччя будуть принесені ним зі стада волів телець без вад, також шість агнців і баран без вад.
7 Хлібного приношення він принесе ефу на тельця та ефу на барана, а на агнців, скільки рука його подасть, і єлею гин на ефу.
8 І коли буде приходити князь, то повинен входити через притвор воріт і тим самим шляхом виходити.
9 А коли народ землі буде приходити перед лице Господа у свята, то той, хто входить північними воротами для поклоніння, повинен виходити воротами південними, а той, хто входить південними воротами, повинен виходити воротами північними; він не повинен виходити тими самими воротами, якими увійшов, а повинен виходити протилежними.
10 І князь повинен знаходитися серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він.
11 І у свята і в урочисті дні хлібного приношення від нього повинно бути по ефі на тельця і по ефі на барана, а на агнців, скільки подасть рука його, і єлею по гину на ефу.
12 А якщо князь, з ревности своєї, захоче принести всепалення або подячну жертву Господу, то повинні відчинити йому ворота, повернені на схід, і він звершить своє всепалення і свою подячну жертву так само, як звершив у суботній день, і після цього він вийде, і після виходу його ворота замкнуться.
13 Щодня принось Господу у всепалення однолітнього агнця без вад; щоранку принось його.
14 А хлібного приношення додавай до нього щоранку шосту частину ефи і єлею третю частину гина, щоб розчинити борошно; така вічна постанова про хлібне приношення Господу, назавжди.
15 Нехай приносять у всепалення агнця і хлібне приношення і єлей щоранку постійно.
16 Так говорить Господь Бог: якщо князь дає кому із синів своїх подарунок, то це має піти у спадщину і його синам; це володіння їхнє має бути спадкоємним.
17 Якщо ж він дасть зі спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, те це буде належати йому тільки до року звільнення, і тоді повернеться до князя. Тільки до синів його має переходити спадщина його.
18 Але князь не може брати зі спадкоємної ділянки народу, витісняючи їх із володіння їхнього; тільки зі свого володіння він може наділяти дітям своїм, щоб ніхто з народу Мого не був вигнаний зі свого володіння.
19 І привів він мене тим ходом, який збоку воріт, до священних кімнат для священиків, повернених на північ, і ось там одне місце на краю на захід.
20 І сказав мені: «це — місце, де священики повинні варити жертву за злочин і жертву за гріх, де повинні пекти хлібне приношення, не виносячи його на зовнішній двір, для освячення народу».
21 І вивів мене на зовнішній двір, і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, у кожнім куті двору ще двір.
22 У всіх чотирьох кутах двору були покриті двори у сорок ліктів довжини і тридцять ширини, однієї міри в усіх чотирьох кутах.
23 І навколо усіх їх чотирьох — стіни, а біля стін зроблені вогнища навколо.
24 І сказав мені: «ось куховарні, у яких служителі храму варять жертви народні».