Ezekiel 26— 2004

¹В одинадцятому році, у перший день першого місяця, бу­ло до мене слово Господнє:

²сину людський! за те, що Тир говорить про Єрусалим: «а! а! він розбитий — врата народів; він звертається до ме­не; наповнюся; він спустошений», —

³за те, так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, Тире, і підніму на тебе багато народів, як море піднімає хвилі свої.

⁴І розіб’ють стіни Ти­ра і зруйнують вежі його; і вимету з нього порох його і зроблю його голою скелею.

⁵Місцем для розстеляння тенет буде він серед моря; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог: і буде він на розкрадання народам.

⁶А дочки його, які на землі, будуть убиті мечем, і пізнають, що Я Господь.

⁷Бо так говорить Господь Бог: ось, Я приведу проти Тира від півно­чі Навуходоносора, царя Вавилонсь­кого, царя царів, з кіньми і з коліс­ни­цями, і з вершниками, і з військом, і з численним народом.

⁸Дочок твоїх на землі він поб’є мечем і збудує проти тебе облогові вежі, і насипле проти тебе вал, і поставить проти тебе щити;

⁹і до стін твоїх присуне стінопробивні машини і вежі твої зруйнує сокирами своїми.

¹⁰Від безлічі коней його покриє тебе пил, від шуму вершників і коліс і колісниць потрясуться стіни твої, коли він буде входити у ворота твої, як входять у розбите місто.

¹¹Копитами коней своїх він витопче усі вулиці твої, народ твій поб’є мечем і пам’ятники могутности твоєї повалить на зем­лю.

¹²І розграбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують стіни твої, і розіб’ють красиві доми твої, і камені твої і дерева твої, і землю твою кинуть у воду.

¹³І припиню шум пісень твоїх, і звук цитр твоїх уже не буде чутний.

¹⁴І зроблю тебе голою скелею, будеш місцем для розстеляння тенет; не будеш знову побудований: бо Я, Господь, сказав це, — говорить Господь Бог.

¹⁵Так говорить Господь Бог Тиру: від шуму падіння твого, від стогону поранених, коли відбудеться серед тебе побиття, чи не здригнуться острови?

¹⁶І зійдуть усі князі моря з престолів своїх, і складуть із себе мантії свої, і знімуть із себе візерунчастий одяг свій, одягнуться у трепет, сядуть на землю, і щохвилини будуть здригатись і дивуватися щодо тебе.

¹⁷І здіймуть плач по тобі і скажуть тобі: як загинуло ти, населене мореплавцями, місто знамените, яке було сильним на морі, саме́ і жителі його, які наводили страх на всіх мешканців його!

¹⁸Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі приведені у сум’яття загибеллю твоєю.

¹⁹Бо так говорить Господь Бог: коли Я зроблю тебе містом спус­тілим, подібним до міст ненаселених, коли підніму на тебе безодню, і покриють тебе великі води;

²⁰тоді зведу тебе з тими, що відходять у могилу до народу, який жив давно, і розміщу тебе у пеклі землі, у пустелях вічних, з тими, що зійшли у могилу, щоб ти не було більше населене; і явлю Я славу на землі живих.

²¹Жахом зроблю тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть тебе повіки, — говорить Господь Бог.