Exodus 9— 2004

¹І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпус­ти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;

²бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його,

³то ось, рука Гос­подня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моро­виця дуже тяжка;

⁴і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого.

⁵І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у зем­лі цій.

⁶І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого.

⁷Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ.

⁸І сказав Господь Мойсеєві й Ааро­ну: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його];

⁹і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.

¹⁰Вони взяли по­піл з печі і постали перед лицем фа­раона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.

¹¹І не могли волх­ви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгип­тянах.

¹²Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.

¹³І сказав Господь Мойсеєві: завт­ра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;

¹⁴бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнав­ся, що немає подібного до Мене на всій землі;

¹⁵якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:

¹⁶але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;

¹⁷ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —

¹⁸ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подіб­ного не було в Єгипті з дня заснування його донині;

¹⁹отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.

²⁰Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;

²¹а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.

²²І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.

²³І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;

²⁴і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.

²⁵І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];

²⁶тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.

²⁷І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;

²⁸помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на зем­лі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.

²⁹Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;

³⁰але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.

³¹Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;

³²а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.

³³І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.

³⁴І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив сер­це своє сам і раби його.

³⁵І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.