1Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу.
3Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
4І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
5І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
6І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
7не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
8а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
9дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
10І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
11самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
12І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
13Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
14А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
15І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
16соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
17Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу.
18Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
19І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
20І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
21і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
22І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
23бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій.