Exodus 32— 2004

¹Коли народ побачив, що Мой­сей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.

²І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і при­­несіть до мене.

³І весь народ ви­йняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона.

⁴Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!

⁵Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу.

⁶На другий день вони встали рано і при­несли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати.

⁷І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської;

⁸швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!

⁹І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий;

¹⁰отже, залиш Ме­не, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе.

¹¹Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Гос­по­ди, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою ­ве­­ликою і рукою міцною,

¹²щоб єгип­тяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і ви­ни­­­щити їх з лиця землі; відверни полу­м’яний гнів Твій і відміни знищення­ народу Твого;

¹³пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно.

¹⁴І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.

¹⁵І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було;

¹⁶скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими.

¹⁷І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані.

¹⁸Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають.

¹⁹Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою;

²⁰і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим.

²¹І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий?

²²Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів гос­подаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.

²³Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єги­­петської, не знаємо, що сталося.

²⁴І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець.

²⁵Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посором­лення перед ворогами його.

²⁶І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні.

²⁷І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого.

²⁸І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік.

²⁹Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення.

³⁰На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого.

³¹І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога;

³²прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав.

³³Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї;

³⁴отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній.

³⁵І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон.