Esther 1

¹[У другий рік царювання Артаксеркса великого, у перший день місяця Нісана, бачив сон Мардохей, син Іаїрів, Семеїв, Кисеїв, з коліна Веніамінового, юдеянин, що жив у місті Сузах, муж великий, який служив при царському палаці. Він був із полонених, яких Навуходоносор, цар Вавилонський, взяв у полон­ з Єрусалима з Ієхонією, царем Юдей­ським. Сон же його такий: ось жахли­вий шум, грім і землетрус і сум’ят­тя на землі; і ось, вийшли два великих змії, готові битися один з одним; і великим було виття їх, і після виття їх усі народи приготувалися до війни, щоб уразити народ праведних; і ось — день темряви і мороку, скорбота і гноблення, страждання і сум’яття велике на землі; і збентежився весь народ праведних, побоюючись біди собі, й приготувалися вони до загибелі і стали взи­вати до Господа; від крику їхнього з’явилася, ніби від малого джерела, велика ріка з великою водою; і засяяло світ­ло і сонце, і піднеслися смиренні і знищили марнославних. — Мардохей, пробудившись після цього сновидіння, яке зображало, що́ Бог хотів зробити, тримав цей сон у серці і бажав зрозуміти його у всіх частинах його, до ночі. І перебу­вав Мардохей у палаці разом з Гавафою і Фаррою, двома царськими євнухами, які оберігали палац, і по­чув розмови їхні і розвідав наміри їхні і дізнався, що вони готуються на­клас­ти руки на царя Артаксеркса, і доніс­ про них царю; а цар катував цих двох євнухів, і, коли вони зізналися, були страчені. Цар записав цю подію в пам’яті, і Мардохей записав­ цю подію. І наказав цар Мардохею служити в палаці і дав йому подарунки за це. При царі ж був то­ді вельможний Аман, син Амадафів, вугеянин, і намагався він заподіяти зло Мардохею і народу його за двох євнухів царських.] І було [після цього] у дні Артак­серкса, — цей Артаксеркс царював над ста двадцятьма сімома областями від Індії і до Ефіопії, —