1І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх.
2Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві;
3не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі.
4Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із середовища вогню;
5я ж стояв між Господом і між вами в той час, щоб переказувати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не піднімалися на гору. Він тоді сказав:
6Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
7нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
8Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі,
9не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене,
10і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх.
11Не вживай імені Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь [Бог твій] без покарання того, хто вживає ім’я Його марно.
12Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій;
13шість днів працюй і роби всякі діла твої,
14а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти;
15і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його].
16Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17Не вбивай.
18Не перелюбствуй.
19Не кради.
20Не лжесвідчи на ближнього твого.
21Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого.
22Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
23І коли ви почули голос із середовища мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, усі начальники колін ваших і старійшини ваші,
24і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою;
25але тепер для чого нам помирати? бо цей великий вогонь спалить нас; якщо ми ще почуємо глас Господа, Бога нашого, то помремо,
26бо чи є яка плоть, яка чула б глас Бога живого, Який говорить із середовища вогню, як ми, і залишилася живою?
27приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
28І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре;
29о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік!
30піди, скажи їм: «поверніться в намети свої»;
31а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння.
32Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч;
33ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння.