1Коли побачиш вола брата твого або вівцю його заблукалих, не залишай їх, але поверни їх братові твоєму;
2якщо ж не близько буде від тебе брат твій, або ти не знаєш його, то забери їх у дім свій, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх;
3так чини і з ослом його, так чини з одягом його, так чини з усякою загубленою річчю брата твого, яка буде ним загублена і яку ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
4Коли побачиш осла брата твого або вола його, що впали на дорозі, не залишай їх, але підніми їх з ним разом.
5На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
6Якщо трапиться тобі на дорозі пташине гніздо на якому-небудь дереві або на землі, з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не бери матері разом з дітьми:
7матір пусти, а дітей візьми собі, щоб тобі було добре, і щоб продовжилися дні твої.
8Якщо будеш будувати новий дім, то зроби поручні біля покрівлі твоєї, щоб не навести тобі крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
9Не засівай виноградника свого двома родами насіння, щоб не зробити тобі заклятим збору насіння, яке ти посієш разом із плодами виноградника [свого].
10Не ори на волі й ослі разом.
11Не вдягай одягу, зробленого з різних речовин, з вовни і льону разом.
12Зроби собі китиці на чотирьох кутах покривала твого, яким ти покриваєшся.
13Якщо хто візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,
14і буде зводити на неї порочні справи, і пустить про неї недобру чутку, і скаже: «я взяв цю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов у неї дівоцтва»,
15то батько дівчини і матір її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва дівчини до старійшин міста, до воріт;
16і батько дівчини скаже старійшинам: дочку мою я віддав за дружину цьому чоловіку, і [нині] він зненавидів її,
17і ось, він зводить [на неї] порочні діла, говорячи: «я не знайшов у дочки твоєї дівоцтва»; але ось ознаки дівоцтва дочки моєї. І розстелять одяг перед старійшинами міста.
18Тоді старійшини того міста нехай візьмуть чоловіка і покарають його,
19і накладуть на нього сто сиклів срібла пені і віддадуть батькові дівчини за те, що він пустив недобрі чутки про дівчину ізраїльську; вона ж нехай залишиться його дружиною, і він не може розлучитися з нею усе життя своє.
20Якщо ж сказане буде правдою, і не знайдеться дівоцтва у дівчини,
21то дівчину нехай приведуть до дверей дому батька її, і жителі міста її поб’ють її камінням до смерти, бо вона зробила соромітну справу серед Ізраїля, блудодіючи у домі батька свого; і так знищи зло із середовища свого.
22Якщо буде знайдений хтось, що лежить з жінкою заміжньою, то слід віддати на смерть обох: і чоловіка, що лежав із жінкою, і жінку; і так знищи зло в Ізраїлі.
23Якщо буде молода дівчина заручена з чоловіком, і хто-небудь зустрінеться з нею в місті і ляже з нею,
24то обох їх приведіть до воріт того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він осквернив дружину ближнього свого; і так знищи зло із середовища свого.
25Якщо ж хто в полі зустрінеться з дівчиною зарученою і, схопивши її, ляже з нею, то слід віддати на смерть тільки чоловіка, що лежав з нею,
26а дівчині нічого не роби; на дівчині немає злочину смертного: бо це те саме, як якби хто повстав на ближнього свого й убив його;
27бо він зустрівся з нею в полі, і хоча дівчина заручена кричала, але нікому було врятувати її.
28Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою, і схопить її і ляже з нею, і застануть їх,
29то той, що лежав з нею, повинен дати батькові дівчини п’ятдесят [сиклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він знечестив її; все життя своє він не може розлучитися з нею.
30Ніхто не повинен брати дружини батька свого і відкривати край одягу батька свого.