Daniel 5— 2004

¹Валтасар цар зробив великий бенкет для тисячі вельмож своїх і перед очима тисячі пив вино.

²Скуштувавши вина, Валтасар наказав принести золоті і срібні сосуди, які Навуходоносор, батько його, виніс із храму Єрусалимського, щоб пити з них царю, вельможам його, дружинам його і наложницям його.

³Тоді принесли золоті сосуди, які взяті були зі святилища дому Божого в Єрусалимі; і пили з них цар і вельможі його, дружини його і наложниці його.

⁴Пили вино, і славили богів золотих і срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних.

⁵У ту саму годину вийшли пальці руки люд­­ської і писали навпроти лампади на вапні стіни чертогу царського, і цар бачив кисть руки, яка писала.

⁶Тоді цар змінився у лиці своєму; думки його збентежили його, зв’язки стегон його ослабли, і коліна його стали битися одне об одне.

⁷Сильно за­кричав цар, щоб привели чаклунів, халдеїв і ворожбитів. Цар почав­ говорити, і сказав мудрецям вавилонським: хто прочитає це написане і пояснить мені значення його, той буде вбраний у багряницю, і зо­лотий ланцюг буде на шиї у нього, і третім володарем буде у царстві.

⁸І ввійшли всі мудреці царя, але не могли прочитати написаного і пояснити цареві значення його.

⁹Цар Валтасар надзвичайно стривожився, і вигляд лиця його змінився на ньому, і вельможі його збентежилися.

¹⁰Цариця ж, з приводу слів царя і вельмож його, ввійшла у палату бен­кету; почала говорити цариця і сказала: царю, повіки живи! нехай не бентежать тебе думки твої, і нехай не змінюється вигляд лиця твого!

¹¹Є в царстві твоєму муж, в якому­ дух святого Бога; у дні батька твого ви­­явлені були у ньому світло, розум і мудрість, подібна до мудрости богів, і цар Навуходоносор, батько твій, поставив його главою тайновідців, чаклунів, халдеїв і ворожбитів, — сам батько твій, цар,

¹²тому що у ньому, у Даниїлі, якого цар перейменував Валтасаром, виявилися високий дух, відання і розум, здатний по­яснювати сни, тлумачити загадкове і розв’язувати вузли. Отже, нехай прикличуть Даниїла, і він пояснить значення.

¹³Тоді введений був Даниїл до царя, і цар почав розмову і сказав Даниїлові: чи ти Даниїл, один з полонених синів юдейських, яких батько мій, цар, привів з Юдеї?

¹⁴Я чув про тебе, що дух Божий у тобі і світло, і розум, і висока мудрість знайдена у тобі.

¹⁵Ось, приведені були до мене мудреці й чаклуни, щоб прочитати це написане і пояснити мені значення його; але вони не могли пояснити мені цього.

¹⁶А про тебе я чув, що ти можеш по­яснювати значення і розв’язувати вузли; отже, якщо можеш прочитати це написане і пояснити мені значення його, то вбраний будеш у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві.

¹⁷Тоді відповів Даниїл, і сказав цареві: дари твої нехай залишаться у тебе, і почесті віддай іншому; а написане я прочитаю цареві і значення поясню йому.

¹⁸Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносору цар­­ство, велич, честь і славу.

¹⁹Перед ве­личчю, яку Він дав йому, всі на­ро­ди,­ племена і мови тремтіли і стра­шилися його: кого хотів, він убивав, і кого хотів, залишав у живих; кого хо­тів, підносив, і кого хотів, принижував.

²⁰Але коли серце його загор­дилося і дух його озлобився до зух­валости, він був скинутий з царського престолу свого і позбавлений слави своєї,

²¹і відлучений був від синів людських, і серце його уподібнилося­ до звіриного, і жив він з дикими ос­лами; годували його травою, як во­ла, і тіло його зрошувалося небесною­ росою, доки він пізнав, що над царством людським володарює Всевиш­ній Бог і поставляє над ним, кого хо­че.

²²І ти, син його Валтасар, не смирив серця твого, хоч знав усе це,

²³але піднісся проти Господа небес, і сосуди дому Його принесли до тебе, і ти і вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти славив богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних, які не бачать, не чують, не розу­міють; а Бога, у руці Якого дихання твоє і в Якого всі путі твої, ти не про­славив.

²⁴За це і послана від Ньо­го кисть руки, і накреслено це писання.­

²⁵І ось що накреслено: мене, мене, текел, упарсин.

²⁶Ось і значення слів: мене — обчислив Бог царство­ твоє і поклав кінець йому;

²⁷текел — ти зва­жений на терезах і знайдений дуже легким;

²⁸перес — розділене царство твоє і дане мидянам і персам.

²⁹Тоді за повелінням Валтасара одягли Даниїла у багряницю і поклали золотий ланцюг на шию його, і проголосили його третім володарем у царстві.

³⁰У ту ж саму ніч Вал­тасар, цар Халдейський, був убитий,

³¹і Дарій мидянин прийняв царство, будучи шістдесяти двох років.