Daniel 3
1 Цар Навуходоносор зробив золотого ідола, висотою в шістдесят ліктів, шириною у шість ліктів, поставив його на полі Деїрі, в області Вавилонській.
2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, намісників, воєвод, верховних суддів, казнохранителів, законознавців, наглядачів суду і всіх обласних правителів, щоб вони прийшли на урочисте відкриття ідола, якого поставив цар Навуходоносор.
3 І зібралися сатрапи, намісники, воєначальники, верховні судді, казнохранителі, законознавці, наглядачі суду і всі обласні правителі на відкриття ідола, якого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, якого спорудив Навуходоносор.
4 Тоді глашатай голосно викликнув: оголошується вам, народи, племена і мови:
5 у той час, як почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всяких музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу, якого поставив цар Навуходоносор.
6 А хто не впаде і не поклониться, негайно буде кинутий у піч, розжарену вогнем.
7 Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і всякого роду музичних інструментів, то упали всі народи, племена і мови, і поклонилися золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор цар.
8 У цей самий час приступили деякі з халдеїв і донесли на юдеїв.
9 Вони сказали цареві Навуходоносору: царю, повіки живи!
10 Ти, царю, дав повеління, щоб кожна людина, яка почує звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всякого роду музичних інструментів, упала і поклонилася золотому ідолу;
11 а хто не впаде і не поклониться, той повинен бути кинутий у піч, розжарену вогнем.
12 Є мужі юдейські, яких ти поставив над ділами країни Вавилонської: Седрах, Мисах і Авденаго; ці мужі не підкорюються повелінню твоєму, царю, богам твоїм не служать і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклоняються.
13 Тоді Навуходоносор у гніві й люті повелів привести Седраха, Мисаха й Авденаго; і приведені були ці мужі до царя.
14 Навуходоносор сказав їм: чи за умислом, ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолу, якого я поставив, не поклоняєтеся?
15 Віднині, якщо ви готові, як тільки почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел, симфонії і всякого роду музичних інструментів, упадіть і поклоніться ідолу, якого я зробив; якщо ж не поклонитеся, то у ту ж годину будете кинуті у піч, розжарену вогнем, і тоді який Бог визволить вас від руки моєї?
16 І відповіли Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносору: немає потреби нам відповідати тобі на це.
17 Бог наш, Якому ми служимо, сильний спасти нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволити.
18 Якщо ж і не буде того, то нехай буде відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклонимося.
19 Тоді Навуходоносор сповнився люті, і вигляд лиця його змінився на Седраха, Мисаха й Авденаго, і він повелів розпалити піч у сім разів сильніше, ніж як звичайно розпалювали її,
20 і найсильнішим мужам з війська свого наказав зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго і кинути їх у піч, розжарену вогнем.
21 Тоді мужі ці зв’язані були у спідньому і верхньому вбранні своєму, з пов’язками на головах і в іншому одязі своєму, і кинуті у піч, розжарену вогнем.
22 І оскільки повеління царя було суворе, і піч розжарена була надзвичайно, то полум’я вогню убило тих людей, які кидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
23 А ці три мужі, Седрах, Мисах і Авденаго, упали в розпечену вогнем піч зв’язані. [
24 І ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа.
25 І, вставши, Азарія молився і, відкривши вуста свої посеред вогню, виголосив:
26 «Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки.
27 Бо праведний Ти в усьому, що вчинив з нами, і всі діла Твої істинні й путі Твої праві, і всі суди Твої істинні.
28 Ти звершив істинні суди в усьому, що навів на нас і на святе місто отців наших Єрусалим, тому що за істиною і за судом навів Ти все це на нас за гріхи наші.
29 Бо згрішили ми, і вчинили беззаконно, відступивши від Тебе, і в усьому згрішили.
30 Заповідей Твоїх не слухали і не дотримувалися їх, і не жили, як Ти повелів нам, щоб благо нам було.
31 І все, що Ти навів на нас, і все, що Ти вчинив з нами, вчинив за істинним судом.
32 І віддав нас до рук ворогів беззаконних, найненависніших відступників, і царю неправосудному і найлютішому на всій землі.
33 І нині ми не можемо відкрити вуст наших; ми стали соромом і ганьбою для рабів Твоїх і тих, що шанують Тебе.
34 Але не віддай нас назавжди заради імені Твого, і не зруйнуй завіту Твого.
35 Не відніми від нас милости Твоєї заради Авраама, улюбленого Твого, заради Ісаака, раба Твого, й Ізраїля, святого Твого,
36 яким Ти говорив, що примножиш сíм’я їх, як зірки небесні і як пісок на березі моря.
37 Ми принижені, Господи, більше за всі народи, і принижені нині на всій землі за гріхи наші,
38 і немає у нас у даний час ні князя, ні пророка, ні вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приношення, ні фіміаму, ні місця, щоб нам принести жертву Тобі і знайти милість Твою.
39 Але зі скрушеним серцем і смиренним духом нехай будемо прийняті.
40 Як при всепаленні баранів і тельців і як при тисячах повнотілих агнців, так нехай буде жертва наша перед Тобою нині благоугодною Тобі; бо немає сорому тим, хто уповає на Тебе.
41 І нині ми йдемо за Тобою всім серцем і боїмося Тебе і шукаємо лиця Твого.
42 Не посором нас, але сотвори з нами за поблажливістю Твоєю і за безліччю милости Твоєї
43 і визволи нас силою чудес Твоїх, і дай славу імені Твоєму, Господи,
44 і нехай посоромляться всі, що роблять рабам Твоїм зло, і нехай посоромляться з усією могутністю, і сила їх нехай скрушиться,
45 і нехай пізнають, що Ти Господь Бог єдиний і славний по всій вселенній».
46 А тим часом слуги царя, які вкинули їх, не переставали розпалювати піч нафтою, смолою, паклею і хмизом,
47 і піднімалося полум’я над піччю на сорок дев’ять ліктів
48 і виривалося, і спалювало тих з халдеїв, яких досягало біля печі.
49 Але ангел Господній зійшов у піч разом з Азарією і тими, що були з ним,
50 і викинув полум’я вогню з печі, і зробив, що всередині печі був ніби шумливий вологий вітер, і вогонь ніскільки не доторкнувся до них, і не зашкодив їм, і не збентежив їх.
51 Тоді ці троє, ніби одними вустами, заспівали у печі, і благословили і прославили Бога:
52 «Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, і хвальний і препрославлений повіки, і благословенне ім’я слави Твоєї, святе і прехвальне, що підноситься повіки.
53 Благословенний Ти у храмі святої слави Твоєї, і прехвальний і преславний повіки.
54 Благословенний Ти, що бачиш безодні, що сидиш на херувимах, і прехвальний і препрославлений повіки.
55 Благословенний Ти на престолі слави царства Твого, і прехвальний і препрославлений повіки.
56 Благословенний Ти на тверді небесній, і прехвальний і препрославлений повіки.
57 Благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
58 Благословіть, ангели Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
59 Благословляйте, небеса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
60 Благословляйте Господа, усі води, які вище небес, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
61 Благословляйте, усі сили Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
62 Благословляйте, сонце і місяць, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
63 Благословляйте, зірки небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
64 Благословляйте, усякий дощ і роса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
65 Благословляйте, усі вітри, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
66 Благословляйте, вогонь і жар, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
67 Благословляйте, холод і спека, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
68 Благословляйте, роси та іній, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
69 Благословляйте, ночі і дні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
70 Благословляйте, світло і пітьма, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
71 Благословляйте, лід і мороз, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
72 Благословляйте, іній і сніг, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
73 Благословляйте, блискавки і хмари, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
74 Нехай благословляє земля Господа, нехай оспівує і прославляє Його повіки.
75 Благословляйте, гори і пагорби, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
76 Благословляй Господа усе, що росте на землі, оспівуй і прославляй Його повіки.
77 Благословляйте, джерела, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
78 Благословляйте, моря і ріки, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
79 Благословляйте Господа, кити і все, що рухається у водах, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
80 Благословляйте, усі птахи небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
81 Благословляйте Господа, звірі і вся худоба, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
82 Благословляйте, сини людські, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
83 Благословляй, Ізраїлю, Господа, оспівуй і прославляй Його повіки.
84 Благословляйте, священики Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
85 Благословляйте, раби Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
86 Благословляйте, ду́хи і душі праведних, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
87 Благословляйте, праведні і смиренні серцем, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
88 Благословляйте, Ананіє, Азаріє і Мисаїле, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки; бо Він вивів нас з пекла і спас нас від руки смерти, і визволив нас із середовища печі палючого полум’я, й із середовища вогню визволив нас.
89 Славте Господа, бо Він благий, бо повік милість Його.
90 Благословляйте усі, хто шанує Господа, Бога богів, оспівуйте і славте, бо повіки милість Його».]
91 Навуходоносор цар, [почувши, що вони співають,] здивувався, і поспішно встав, і сказав вельможам своїм: чи не трьох мужів кинули ми у вогонь зв’язаними? Вони у відповідь сказали цареві: істинно так, царю!
92 На це він сказав: ось, я бачу чотирьох мужів незв’язаних, які ходять посеред вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого подібний до сина Божого.
93 Тоді підійшов Навуходоносор до челюстів печі, розжареної вогнем, і сказав: Седраху, Мисаху й Авденаго, раби Бога Всевишнього! вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли із середовища вогню.
94 І, зібравшись, сатрапи, намісники, воєначальники і радники царя побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на голові не обпалене, й одяг їхній не змінився, і навіть запаху вогню не було від них.
95 Тоді Навуходоносор сказав: благословенний Бог Седраха, Мисаха й Авденаго, Який послав ангела Свого і визволив рабів Своїх, які уповали на Нього і не послухалися царського повеління, і віддали тіла свої [вогню], щоб не служити і не поклонятися іншому богу, крім Бога свого!
96 І від мене дається повеління, щоб з усякого народу, племені і мови, хто вимовить хулу на Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, був порубаний на шматки, і дім його перетворений на руїни, бо немає іншого бога, який міг би так спасати.
97 Тоді цар підніс Седраха, Мисаха й Авденаго у країні Вавилонській [і звеличив їх і поставив їх начальниками над іншими юдеями в його царстві].
98 Навуходоносор цар усім народам, племенам і мовам, які живуть по всій землі: мир вам нехай примножиться!
99 Знамення і чудеса, які звершив наді мною Всевишній Бог, угодно мені звістити вам.
100 Які великі знамення Його і які могутні чудеса Його! Царство Його — царство вічне, і володіння Його — у роди і роди.