1Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.
2І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила.
3Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами.
4І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада.
5І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь.
6Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому.
7І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її.
8І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог.
9Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу.
10Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його.
11Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою.
12І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора.
13Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої.
14І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі.
15І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь.