1Старець — улюбленому Гаєвi, якого я дійсно люблю.
2Улюблений! Молюся, щоб ти був здоровий i досяг успiхiв у всьому, як досягає душа твоя.
3Бо я дуже зрадiв, коли прийшли браття i засвiдчили про твою вiрнiсть iстинi.
4Для мене немає бiльшої радости, як чути, що мої дiти ходять в iстинi.
5Улюблений! Ти вiрно чиниш у тому, що робиш для братiв i для подорожніх.
6Вони засвiдчили перед церквою про твою любов. Ти добре зробиш, коли випровадиш їх, як належить перед Богом,
7бо вони заради iменi Його пiшли, не взявши нiчого вiд язичникiв.
8Отже, ми повиннi приймати таких, щоб стати спiвпрацівниками iстини.
9Я писав до церкви; але Дiотреф, що любить бути першим у них, не приймає нас.
10Тому, коли прийду, то нагадаю про дiла, якi вiн чинить, обмовляючи нас лихими словами, i‚ не задовольняючись тим, сам не приймає братiв i забороняє бажаючим та виганяє з церкви.
11Улюблений! Не будь подiбним до лихого, але до доброго: хто робить добро, той вiд Бога; а хто чинить зло, той не бачив Бога.
12Про Димитрiя засвiдчено всiма i самою iстиною, свiдчимо також i ми, i ви знаєте, що свiдчення наше правдиве.
13Багато чого мав я написати; але не хочу писати до тебе чорнилами i тростиною,
14а сподіваюся незабаром побачити тебе i поговорити устами до уст.
15Мир тобi. Вiтають тебе друзi; вiтай друзiв поiменно. Амiнь.