2 Kings 12— 2004

¹У сьомий рік Іиуя став царем Іоас і сорок років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Цив’я, з Вирсавії.

²І робив Іоас угод­не в очах Господніх у всі дні свої, до­ки наставляв його священик Іодай;

³тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах.

⁴І сказав Іоас священикам: усе срібло, що освячується, яке приносять у дім Господній, срібло від подорожніх, срібло, внесене за кожну душу за оцінкою, усе срібло, скільки кому приходить на серце принести в дім Господній,

⁵нехай беруть священики собі, кожен від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкоджене в храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження.

⁶Але оскільки до двадцять третього року царя Іоаса священики не лагодили пошкоджень у храмі,

⁷то цар Іоас покликав священика Іодая і священиків і сказав їм: чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Не беріть же віднині срібла у знайомих своїх, а на полагодження пошкоджень у храмі віддайте його.

⁸І погодилися священики не брати срібла­ у народу на лагодження пошкоджень у храмі.

⁹І взяв священик Іодай один ящик, і зробив отвір у ньому зверху, і поставив його поряд із жертовником з правого боку, де входили в дім Господній. І кидали туди священики, які стояли на сторожі біля порогу, все срібло, що приносилося в дім Господній.

¹⁰І коли бачили, що багато срібла в ящику, приходили писар царський і первосвященик, і зав’язували в мішки, і перераховували срібло, знайдене в домі Господ­ньому;

¹¹і віддавали перераховане срібло в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці витрачали його на теслярів і будівельників, які працювали в домі Господньому,

¹²і на будівничих стін і на каменотесів, також на закупівлю дерев і тесаних каменів, для полагодження пошкоджень у домі Гос­подньому, і на усе, що витрачалося для підтримки храму.

¹³Але не зроблено було для дому Господнього сріб­них блюд, ножів, чаш для окроплення, труб, усяких сосудів золотих і сосудів срібних із срібла, що приносили в дім Господній,

¹⁴а виконав­цям робіт віддавали його, і лагодили за нього дім Господній.

¹⁵І не вимагали звіту від тих людей, яким доручали срібло для роздачі виконавцям робіт, бо вони діяли чесно.

¹⁶Срібло на жертву за провину і сріб­ло на жертву за гріх не вносилося в дім Господній: воно священикам належало.

¹⁷Тоді виступив у похід Азаїл, цар Сирійський, і пішов війною на Геф, і взяв його; і мав намір Азаїл іти на Єрусалим.

¹⁸Але Іоас, цар Юдейський, узяв усе пожертвуване, що пожертвували храму Іосафат, й Іорам і Охозія, батьки його, царі юдейські, і що він сам пожертвував, і все золото, знайдене в скарбницях дому Господнього і дому царського, і послав Азаїлу, царю Сирійському; і він відступив від Єрусалима.

¹⁹Інше про Іоаса і про все, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.

²⁰І повстали слуги його, і вчинили змову, й убили Іоаса в домі Милло, на дорозі до Силли.

²¹Його убили­ слуги його: Іозакар, син Шимеати, та Ієгозавад, син Шомери; і він помер, і поховали його з батьками його в місті Давидовому. І став царем Амасія, син його, замість нього.