2 Chronicles 7— 2004

¹Коли закінчив Соломон молит­ву, зійшов вогонь з неба і поглинув всепалення і жертви, і слава Гос­подня наповнила дім.

²І не могли священики ввійти в дім Господній, тому що слава Господня наповнила дім Господній.

³І всі сини Ізраїлеві, бачачи, як зійшов вогонь і слава Гос­подня на дім, упали лицем на землю, на поміст, і поклонилися, і славословили Господа, тому що Він благий, бо повік милість Його.

⁴Цар же і весь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.

⁵І приніс цар Соломон у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двад­цять тисяч овець: так освятили дім Божий цар і весь народ.

⁶Священики стояли на служінні своєму, і левити з музичними інструментами Господа, які зробив цар Давид для прославлення Господа, бо вічна милість Його, тому що Давид славословив через них; священики ж сурмили перед ним, і весь Ізраїль стояв.

⁷Освятив Соломон і внутрішню частину двору, що перед домом Господнім: бо приніс там всепалення і жир мирних жертв, тому що жертовник мідний, зроблений Соломоном, не міг вміщувати всепалення і хлібного­ приношення, і жиру.

⁸І зробив Соло­мон у той час семиденне свято, і весь Ізраїль з ним — зібрання дуже велике, що зійшлося від входу в Емаф до ріки єгипетської;

⁹а в день восьмий зробили післясвято, тому що освячення жертовника звершували сім днів і свято сім днів.

¹⁰І в двад­цять третій день сьомого місяця цар відпустив у намети їхні народ, який радів і веселився в серці за благо, яке зробив Господь Давиду і Соломону й Ізраїлю, народові Своєму.

¹¹І закінчив Соломон дім Господ­ній і дім царський; і все, що задумав Соломон у серці своєму зробити в домі Господньому й у домі своєму,­ зробив він успішно.

¹²І явився Господь Соломону вночі і сказав йому: Я почув молитву твою й обрав Собі місце це в дім жертвоприношення.

¹³Якщо Я закрию небо і не буде до­щу, і якщо повелю сарані поїдати землю, або пошлю моровицю на на­род Мій,

¹⁴і смириться народ Мій, який називається ім’ям Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і навернуться від злих шляхів своїх, то Я почую з неба і прощу гріхи їхні і зцілю землю їхню.

¹⁵Нині очі Мої будуть відкриті і вуха Мої уважні до молитви на місці цьому.

¹⁶І нині Я обрав і освятив дім цей, щоб ім’я Моє було там повіки; і очі Мої і серце Моє будуть там в усі дні.

¹⁷І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив Давид, батько твій, і будеш робити усе, що Я повелів тобі, і будеш зберігати устави Мої і закони Мої,

¹⁸то утверджу престіл царства твого, як Я обіцяв Давиду, батькові твоєму, говорячи: не припи­ниться в тебе [муж,] що володіє Ізраїлем.

¹⁹Якщо ж ви відступите і за­ли­шите устави Мої і заповіді Мої, які Я дав вам, і підете і станете слу­жи­ти богам іншим і поклонятися їм,

²⁰то Я знищу Ізраїля з лиця землі Моєї, яку Я дав їм, і храм цей, який Я освятив імені Моєму, відкину від імені Мого і зроблю його притчею і по­­сміховиськом у всіх народів.

²¹І що­­­­­до храму цього високого усякий, хто проходить мимо нього, жахнеться і скаже: за що зробив так Господь із землею цією і з храмом цим?

²²І скажуть: за те, що вони залишили Господа, Бога батьків своїх, Який вивів­ їх із землі Єгипетської, і приліпилися до богів інших, і поклонялися їм, і служили їм, — за те Він навів на них усю цю біду.