2 Chronicles 29— 2004

¹Єзекія став царем двадцяти­ п’яти років, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Авия, дочка Захарії.

²І робив він угодне в очах Господніх так само, як робив Давид, батько його.

³У перший же рік царювання сво­го, у перший місяць, він відчинив двері дому Господнього і відновив їх,

⁴і повелів прийти священикам і левитам, і зібрав їх на площі східній,

⁵і сказав їм: послухайте мене, левити! Нині освятіться самі й освятіть дім Господа Бога батьків ваших, і викиньте нечистоту зі святилища.

⁶Тому що батьки наші чинили беззаконно, і робили неугодне в очах Господа Бога нашого, і залишили Його, і відвернули вони лиця свої від оселі Господньої, і повернулися спиною,

⁷і замкнули двері притвору, і погасили світильники, і не палили куріння, і не відносили всепалень у святилищі Бога Ізраїлевого.

⁸І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим, і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміх, як ви бачите очима вашими.

⁹І ось, упали­ батьки наші від меча, а сини наші і дочки наші і дружини наші за це в полоні [в землі не своїй] донині.

¹⁰Тепер у мене на серці — укласти завіт з Господом Богом Ізраїлевим, не­хай відверне від нас полум’я гніву­ Свого.

¹¹Діти мої! не будьте нед­ба­лі,­ тому що вас обрав Господь стояти перед лицем Його, служити Йому і бути в Нього служителями і запалю­ва­­чами курінь.

¹²І встали левити: Ма­­хаф, син Амасая, й Іоель, син Азарії, із синів Каафових; і з синів Мерариних: Кис, син Авдія, й Азарія, син Ієгаллелела; і з племені Гир­сонового: Іоах, син Зимми, й Еден, син Іоаха;

¹³і з синів Елицафанових: Шимри та Ієіел; і з синів Асафових: Захарія і Матфанія;

¹⁴і з синів Еманових: Ієхиїл і Шимей; і з синів Іди­фунових: Шемаія й Уззиел.

¹⁵Вони зібрали братів своїх і освятилися, і пішли за наказом ца­ря очищати дім Господній за слова­ми Господа.

¹⁶І ввійшли священики всередину дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Гос­поднього, а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрона.

¹⁷І почали освячувати в перший день першого місяця, і у восьмий день того самого місяця ввійшли в притвор Господній; і освячували дім Господній вісім днів, і в шістнадцятий день першого місяця закінчили.

¹⁸І прийшли в дім до царя Єзекії і сказали: ми очистили дім Господній, і жертовник для всепалення, і всі сосуди його, і стіл для хлібів предкладення, і всі сосуди його;

¹⁹і всі сосуди, які закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своєму, ми приготували й освятили, і ось вони перед жертовником Господнім.

²⁰І встав цар Єзекія рано-вранці і зібрав начальників міста, і пішов у дім Господній.

²¹І привели сім тельців і сім баранів, і сім агнців і сім козлів у жертву за гріх за царст­во і за святилище і за Юдею; і наказав він синам Аароновим, священикам, вознести всепалення на жертовнику Господньому.

²²І закололи тельців, і взяли священики кров, і окропили жертовник, і закололи баранів, і окропили кров’ю жертовник; і закололи агнців, і окропили кров’ю жер­товник.

²³І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.

²⁴І заколо­ли їх священики, і очистили кров’ю їх жертовник для загладження гріхів усього Ізраїля, тому що за весь Ізраїль наказав цар принести всепалення і жертву за гріх.

²⁵І поставив він левитів у домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами, за уставом Давида і Гада, прозорливця царевого, і Нафана пророка, тому що від Господа був устав цей через пророків Його.

²⁶І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священи­ки з трубами.

²⁷І наказав Єзекія воз­нести всепалення на жертовнику. І в той час, як по­­чалося всепалення, почався спів Гос­поду, при звуках труб та інструментів Давида, царя Ізраїлевого.

²⁸І все зібрання молило­ся, і співці співали, і сурмили труби,­ доки не закінчилося всепалення.

²⁹Після закінчення ж всепалення цар і всі, що знаходилися при ньому, схилилися і поклонилися.

³⁰І сказав цар Єзекія і князі­ левитам, щоб вони славили Господа словами Давида й Асафа прозорлив­ця, і вони славили з радістю, і схиля­лися і поклонялися.

³¹І продовжив Єзекія і сказав: тепер ви посвятили себе Господу; приступайте і принось­те жертви і вдячні приношення в дім Господній. І понесло все зібрання жертви і вдячні приношення, і всякий, хто розчулений був серцем, — усепалень.

³²І було число всепалень, які привели ті, що зібралися: сімдесят волів, сто баранів, двісті агнців — усе це для всепалення Господу.

³³Інших священних жертв було: шіст­­сот з великої худоби і три ти­сячі­ з дрібної худоби.

³⁴Але священиків було мало, і вони не могли здирати шкір з усіх всепалень, і допомагали їм брати їхні левити, до закінчення справи і доки освятилися інші священики, тому що левити були більш ретельні в освяченні себе, ніж священики.

³⁵Притому ж усепалень було багато з жиром мир­них жертв і з узливаннями при всепаленні. Так було відновлено служіння в домі Господньому.

³⁶І радів Єзекія і весь народ за те, що Бог так розчулив народ, бо це сталося несподівано.