2 Corinthians 5
1 Бо знаємо, що‚ коли земний наш дiм, ця хатина, розвалиться, ми маємо вiд Бога житло на небесах, дiм нерукотворний, вiчний.
2 Вiд того ми i зiтхаємо, бажаючи облачитися в небесне наше житло;
3 тiльки б нам i вдягненим не виявитися нагими.
4 Бо ми, знаходячись у цiй хатинi, зiтхаємо пiд тягарем, бо не хочемо роздягнутися, але вдягнутися, щоб смертне поглинуте було життям.
5 Hа це саме i створив нас Бог i дав нам запоруку Духа.
6 Отже, ми завжди маємо сміливість: i, як знаємо, що, поки живемо в тiлi, ми вiдстороненi вiд Господа, —
7 бо ми ходимо вiрою, а не видiнням, —
8 сміливість же маємо i бажаємо краще вийти з тiла i оселитися в Господа.
9 I тому ревно стараємось, чи то входячи, чи виходячи, бути Йому угодними;
10 бо всiм нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим ‚ що вiн робив, живучи в тiлi, добре або лихе.
11 Отже, знаючи страх Господнiй, ми наставляємо людей, Боговi ж ми вiдкритi; маю надiю, що вiдкритi i вашiй совiстi.
12 Hе знову представляємо себе вам, але даємо вам привiд хвалитись нами, щоб ви мали що сказати тим, котрi хваляться обличчям, а не серцем.
13 Якщо ми втрачаємо самовладання, то для Бога; коли ж скромнi, то для вас.
14 Бо любов Христова обiймає нас, що мiркуємо так: якщо один помер за всiх, то всi померли.
15 А Христос помер за всiх, щоб ті‚ хто живе‚ вже не для себе жили, але для померлого за них i воскреслого.
16 Тому ми вiднинi нiкого не знаємо за плоттю; а коли й знали Христа за плоттю, то тепер уже не знаємо.
17 Отже, хто в Христi, той нове створiння; давнє минуло, тепер усе нове.
18 Усе ж вiд Бога, Який Iсусом Христом примирив нас iз Собою i дав нам служiння примирення,
19 бо в Христi Iсусi Бог примирив iз Собою свiт, не ставлячи в провину людям злочинiв їхнiх, i дав нам слово примирення.
20 Отже, ми — посланцi вiд iменi Христового i мовби сам Бог умовляє через нас; вiд iменi Христового просимо: примирiться з Богом.
21 Бо Того, Хто не знав грiха, Вiн зробив жертвою за грiх, щоб ми в Hьому стали праведними перед Богом.