1 Timothy 1— 2004

¹Павло, апостол Iсуса Хрис­та за повелiнням Бога, Спасителя нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,

²Тимофiєвi, iстинному синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога Отця нашого i Христа Iсуса, Господа нашого.

³Йдучи до Македонiї, я просив тебе залишитися в Ефесi i умовляти деяких, щоб вони не навчали iншого

⁴i не займалися байками та нескiнченними родоводами, якi бiльше викликають суперечки, нiж Боже утвердження у вiрi.

⁵Метою ж умовляння є любов вiд щирого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри,

⁶вiд чого вiдступивши, деякi вдались до марнослiв’я,

⁷бажаючи бути законовчителями, але не розу­мi­ють нi того, про що говорять, нi того, що стверджують.

⁸А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,

⁹знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних i не­покiрних, нечестивих i грiшникiв, неправедних i нечистих, для крив­д­ників батька і матері, для людиновбивць,

¹⁰для блудникiв, му­жо­ложцiв, розбійників‚ наклеп­никiв, скотоложцiв, неправдомов­цiв, клятвопорушникiв та для всіх, що противляться здоровому вченню,

¹¹за славним благо­вiстям блаженного Бога, яке менi довiре­не.

¹²Дякую Христу Iсусу, Господеві нашому, Який дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, поста­­вивши на служiння,

¹³мене, колишнього хулителя, i гонителя, i кривдника, але помилуваного то­­му, що так чинив за невiданням‚ у не­вiрствi;

¹⁴благодать же Госпо­да нашого Iсуса Христа вiдкрила­ся в ме­­нi щедро з вiрою i любов’ю у Христi Iсусi.

¹⁵Вiрне i всякого при­­­­йняття гiдне слово, що Христос Iсус прийшов у свiт спасти грiш­­­ни­­кiв, серед яких я перший.

¹⁶Та для того я й помилуваний, щоб Iсус Христос на менi першому показав усе довготерпiння, як приклад для тих, якi будуть вiру­вати в Hього, для життя вiчного.

¹⁷Царе­вi ж вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Бого­вi честь i слава на вiки вiчні. Амiнь.

¹⁸Передаю тобi, сину мiй Тимо­фiю, згiдно з пророцтвами, що бу­ли про тебе ранiш, такий заповiт, щоб ти воював згiдно з ними, як добрий воїн,

¹⁹маючи вiру i добру совiсть, яку деякi вiдкинувши, зазнали загибелi корабля у вiрi,

²⁰такi Гiменей i Олександр, яких я передав сатанi, щоб вони навчилися не хулити Бога.