1 Samuel 6— 2004

¹І пробув ковчег Господній в об­­ласті Филистимській сім місяців, [і наповнилася земля та мишами].

²І покликали филистимляни жерців і віщунів [і заклинателів] і сказали: що нам робити з ковчегом Господнім? навчіть нас, як нам повернути його у своє місце.

³Ті сказали: якщо ви хочете повернути ков­чег [завіту Господа] Бога Ізраїлевого, то не повертайте його ні з чим, але принесіть Йому жертву за провину; тоді зцілитеся і дізнаєтеся, за що не відступає від вас рука Його.

⁴І сказали вони: яку жертву за провину повинні ми принести Йому? Ті сказали: за числом володарів филистимських п’ять наростів золотих і п’ять мишей золотих; бо кара одна на усіх вас і на володарях ваших;

⁵отже, зробіть зображення наростів ваших і зображення мишей ваших, які спустошують землю, і віддайте славу Богу Ізраїлевому; можливо, Він полегшить руку Свою над вами і над богами вашими і над землею вашою;

⁶і для чого вам озлоблювати серце ваше, як озлобили серце своє єгиптяни і фараон? ось, коли Господь показав силу Свою над ни­ми, тоді вони відпустили їх, і ті пішли;

⁷отже, візьміть, зробіть одну колісницю нову і візьміть двох корів, що вперше народили, на яких не було ярма, і впряжіть корів у колісницю, а телят їх відведіть від них додому;

⁸і візьміть ковчег Господній, і поставте його на колісницю, а золоті речі, які принесете Йому в жертву за провину, покладіть в ящик збоку його; і відпустіть його, і нехай іде;

⁹і дивіться, якщо він піде до країв своїх, до Вефсамиса, то він велике це зло зробив нам; якщо ж ні, то ми будемо знати, що не його рука вразила нас, а зробилося це з нами випадково.

¹⁰І зробили вони так: і взяли двох пе́рвісток корів і впрягли їх у колісницю, а телят їх утримали вдома;

¹¹і поставили ковчег Господа на колісницю і ящик з золотими мишами і зображеннями наростів.

¹²І пішли корови прямо на дорогу до Вефсамиса; однією дорогою йшли, йшли і мукали, але не ухилялися ні праворуч, ні ліворуч; володарі ж филистимські йшли слідом за ними до кордону Вефсамиса.

¹³Жителі Вефсамиса жали тоді пшеницю в долині, і, глянувши, побачили ковчег Господній, і зраділи, що побачили його.

¹⁴Колісниця ж прийшла на поле Ісуса вефсамитянина і зупинилася там; і був тут великий камінь, і розкололи колісницю на дрова, а корів принесли у всепалення Господу.

¹⁵Левити зняли­ ковчег Господа і ящик, що був при ньому, в якому були золоті речі, і поставили на великому тому камені;­ жителі ж Вефсамиса принесли в той день всепалення і закололи жертви Господу.

¹⁶І п’ять володарів филистимських бачили це і повернулися в той день в Аккарон.

¹⁷Золоті ці нарости, які принесли филистимляни в жертву за провину Господу, бу­ли: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф, один за Аккарон;

¹⁸а золоті миші були за числом усіх міст филистимських — п’яти­ володарів, від міст укріплених і до відкритих сіл, до великого каменя, на якому поставили ковчег Господа і який знаходиться до цього дня на полі Ісуса вефсамитянина.

¹⁹[Не зраділи сини Ієхонії серед мужів веф­самиських, що бачили ковчег Гос­по­да]. І вразив Він жителів Вефсамиса за те, що вони заглядали у ков­­чег Господа, і вбив з народу п’ятдесят тисяч сімдесят чоловік; і заплакав народ, тому що вразив Господь народ поразкою великою.

²⁰І сказали жителі Вефсамиса: хто може стояти перед Господом, цим святим Богом? і до кого Він піде від нас?

²¹І послали­ послів до жителів Кириаф-Іарима сказати: филистимляни повер­нули ковчег Господа; при­йдіть, візьміть його до себе.