1 Samuel 10— 2004

¹І взяв Самуїл сосуд з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його і сказав: ось, Господь по­мазує тебе на правителя спадщини Своєї [в Ізраїлі, і ти будеш царювати над народом Господнім і врятуєш його від руки ворогів його, які оточують його, і ось тобі знамення, що помазав тебе Господь на царя над спадщиною Своєю]:

²коли ти тепер підеш від мене, то зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, в наділі Веніаміновому, у Целцаху, і вони скажуть тобі: «знайшлися ослиці, яких ти ходив шукати, і ось батько твій, забувши про ослиць, хвилюється про вас, говорячи: що із сином моїм?»

³І підеш звідти далі і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть тебе там три чоловіки, які йдуть до Бога у Вефиль: один несе трьох козенят, другий несе три хлібини, а третій несе міх з вином;

⁴і будуть вони вітати тебе і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш з рук їхніх.

⁵Після того ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; [там начальники филистимські;] і коли ввійдеш там у місто, зустрінеш зібрання пророків, які сходять з висоти, і перед ними псалтир і тимпан, і сопілка і гуслі, і вони пророкують;

⁶і зійде на тебе Дух Гос­подній, і ти будеш пророкувати з ними і станеш іншою людиною.

⁷Ко­ли ці знамення збудуться над тобою, тоді роби, що може рука твоя, тому що з тобою Бог.

⁸І ти піди раніше за мене в Галгал, куди і я прийду до тебе для приношення всепалень і мирних жертв; сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді скажу тобі, що тобі робити.

⁹Як тільки Саул обернувся, щоб іти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і збули­ся всі ті знамення в той самий день.

¹⁰Коли прийшли вони до пагорба, ось зустрічається їм зібрання пророків, і зійшов на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.

¹¹Усі, хто знав його вчора і третього­ дня, побачивши, що він з пророками­ пророкує, говорили в народі одне од­но­му: що це сталося із сином Кисовим? невже і Саул у пророках?

¹²І від­повів один з тих, що були там, і сказав: а у тих хто батько? Тому ввійшло в прислів’я: «нев­же і Саул у пророках?»

¹³І перестав він пророкувати, і пішов на висоту.

¹⁴І сказав дядько Саулів йому і слузі його: куди ви ходили? Він сказав: шукати ослиць, але, бачачи, що їх нема, зайшли до Самуїла.

¹⁵І сказав дядько Саулів: розкажи мені, що сказав вам Самуїл.

¹⁶І сказав Саул дядькові своєму: він оголосив нам, що ослиці знайшлися. А того, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.

¹⁷І скликав Самуїл народ до Господа в Массифу

¹⁸і сказав синам Ізраїлевим: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що гнітили вас.

¹⁹А ви тепер відкинули Бога вашого,­ Який спасає вас від усіх бід ваших і скорбот ваших, і сказали Йому: «ца­­­ря­ постав над нами». Отже, станьте­ тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.

²⁰І по­велів Самуїл підходити всім колінам Ізраїлевим, і вказане коліно­ Веніамінове.

²¹І повелів підходити коліну Веніаміновому за племенами його, і вказане плем’я Матриєве; і при­водять плем’я Матриєве за мужами, і названий Саул, син Кисів; і шукали його, і не знаходили.

²²І запитали ще Господа: чи прийде він ще сюди? І сказав Господь: ось він ховається в обозі.

²³І побігли і взяли його звідти, і він став серед народу і був від плечей своїх вищий за весь народ.

²⁴І сказав Самуїл усьому народові: чи бачите, кого обрав Господь? подібного йому немає у всьому народі. Тоді весь народ викликнув і сказав: нехай живе цар!

²⁵І виклав Самуїл народу права царства, і написав у книзі, і поклав перед Господом. І відпустив весь народ, кожного в дім свій.

²⁶Також і Саул пішов у дім свій, у Гиву; і пішли­ з ним хоробрі, сердець яких торкнув­ся Бог.

²⁷А негідні люди говорили: чи йому спасати нас? І знехтували його і не піднесли йому дарів; але він ніби не помічав того.