1I я, браття, не мiг до вас говорити як до духовних, але як до плотських, як до немовлят у Христi.
2Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й зараз ще не можете,
3бо ви ще плотськi. Якщо мiж вами заздрощi, суперечки i незгоди, то хiба ви не плотськi? I чи не за людським звичаєм живете?
4Бо коли хтось говорить: «Я — Павлiв», а інший: «Я — Аполлосiв», то хiба не плотськi ви?
5Хто такий Павло? Хто Аполлос? Вони тiльки служителi, через яких ви увiрували, i‚ до того ж‚ як кожному дав Господь.
6Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог;
7а тому i хто насаджує‚ i хто поливає є нiщо, а все Бог, Який вирощує.
8Хто ж насаджує i поливає є одне: але кожний одержить свою нагороду за своєю працею.
9Бо ми спiвпрацівники Божі, а ви Божа нива, Божа будівля.
10Я, за даною менi вiд Бога благодаттю, як мудрий архiтектор, поклав основу, а iнший будує на нiй; але нехай кожний пильнує, як вiн будує.
11Бо нiхто не може покласти iншої основи, крiм покладеної, яка є Iсус Христос.
12Чи будує хто на цiй основi iз золота, срiбла, дорогоцiнних каменiв, дерева, сiна, соломи, —
13дiло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогнi вiдкривається, i вогонь випробовує дiло кожного‚ яке воно є.
14У кого дiло, яке вiн будував, устоїть, той одержить нагороду.
15А в кого дiло згорить, той зазнає втрати; а втiм, сам спасеться, але так, нiби через вогонь.
16Хiба ж не знаєте, що ви — храм Божий i Дух Божий живе у вас?
17Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви.
18Hiхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у свiтi цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим.
19Бо мудрiсть свiту цього є безумство перед Богом, як написано: «Вiн ловить мудрих у хитрощах їхнiх».
20I ще: «Господь знає мiркування мудрецiв, що вони марнi».
21Отже, нiхто хай не хвалиться людьми, бо все — ваше:
22чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи свiтло, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє — все ваше;
23ви ж — Христовi, а Христос — Божий.