1 Corinthians 1— 2004

¹Павло, волею Божою покликаний апостол Iсуса Христа, i Сосфен, брат

²церквi Божiй у Коринфi, освяченим у Христi Iсусi, покликаним святим, з усiма, хто призиває iм’я Господа нашого Iсуса Христа, у всякому мiсцi, у них i у нас:

³благодать вам i мир вiд Бога Отця нашого i Господа Iсуса Христа.

⁴Завжди дякую Боговi моєму за вас заради благодатi Божої, да­рованої вам у Христi Iсусi,

⁵бо в Hьому ви збагатилися всiм, усяким словом i всяким пiзнанням, —

⁶тому що свiдчення Христове ут­вердилося у вас, —

⁷так що ви не маєте нестачi нi в якому даруван­нi, чекаючи явлення Господа нашого Iсуса Христа,

⁸Який i утвер­дить вас до кiнця, щоб бути вам неповинними в день Господа нашого Iсуса Христа.

⁹Вiрний Бог, Яким покликанi ви до єднання з Сином Його Iсусом Христом, Господом нашим.

¹⁰Благаю вас, браття, iм’ям Гос­­пода нашого Iсуса Христа, щоб усi ви говорили одне i не було мiж ва­ми роздiлення, а щоб ви з’єдна­нi були в одному розумiннi та в однiй думцi.

¹¹Бо вiд домашнiх Хлоїних стало менi вiдомо про вас, браття мої, що мiж вами є су­­перечки.

¹²Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлiв; я — Апол­лосiв; я — Кифин; а я — Хрис­тів.

¹³Хiба ж роздiлився Христос? Хi­ба Павло розп’явся за вас? Чи в iм’я Павлове ви хрестилися?

¹⁴Дя­кую Боговi, що я нiкого з вас не хрестив, крiм Криспа та Гая,

¹⁵щоб не сказав хто, що я хрестив у моє iм’я.

¹⁶Хрестив же я i Стефанiв дiм; а чи хрестив ще кого, не знаю.

¹⁷Бо Христос пос­лав мене не хрес­тити, а благо­вiстити, i не в премудростi слова, щоб не скасувати хреста Христового.

¹⁸Бо слово хрес­не для загиб­лих безумство є, а для нас, що спа­саємось, — сила Божа.

¹⁹Бо написано: «Погублю мудрiсть мудреців i розум розумних вiдки­ну».

²⁰Де мудрець? Де книжник? Де допитливий вiку цього? Чи не обернув Бог мудрiсть свiту цього на безумство?

²¹Бо коли свiт своєю мудрiстю не пiзнав Бога в премуд­ростi Божiй, то угодно було Бого­вi безумством проповiдi спасти вiрую­чих.

²²Бо й юдеї вимагають чудес, i еллiни шукають мудрости;

²³а ми проповiдуємо Христа розп’ятого, для юдеїв спокуса, а для еллiнiв безумство,

²⁴для самих же покликаних, юдеїв i еллi­нiв, — Христа, Божу силу i Божу премудрiсть;

²⁵бо й безумне Боже мудрiше від людського, i немiчне Боже сильнiше від людського.

²⁶Погляньте, браття, хто ви‚ по­кликанi: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних;

²⁷але Бог обрав немудре свiту, щоб посоромити мудрих, i немiчне свiту обрав Бог, щоб посоромити сильне;

²⁸i незнатне свiту i принижене, i нiчого не значуще обрав Бог, щоб скасувати значуще, —

²⁹щоб нiяка плоть не хвалилася перед Богом.

³⁰Вiд Hього i ви в Христi Iсусi, Який став для нас премудрiстю вiд Бога, праведнiстю i освяченням та вiдкупленням,

³¹щоб було як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом».