1 Chronicles 23— 2004

¹Давид, постарівши і наситив­шись життям, поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.

²І зіб­рав усіх князів ізраїльських і священиків і левитів,

³і перелі­чені були левити, від тридцяти років і вище, і було число їх, рахуючи поголовно, тридцять вісім тисяч чоловік.

⁴З них призначені для справи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, писарів же і суддів шість тисяч,

⁵і чотири тисячі воротарів, і чотири тисячі, які прославляють Господа на музичних інструментах, які він зробив для прославляння.

⁶І розділив їх Давид на черги за си­нами Левія — Гирсоном, Каафою і Мерарі.

⁷Із гирсонян — Лаедан і Шимей.

⁸Сини Лаедана: перший Ієхи­їл, Зефам та Іоїль, троє.

⁹Сини Шимея: Шеломиф, Хазиїл і Гаран, троє. Вони глави поколінь Лаеданових.

¹⁰Ще сини Шимея: Іахаф, Зиза, Ієуш і Берія. Це сини Шимея, четверо.

¹¹Іахаф був головним, Зиза другим; Ієуш і Берія мали дітей мало, і тому вони були в одному рахунку з домом батька.

¹²Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон і Озиїл, четверо.

¹³Сини Амрама: Аарон і Мойсей. Аарон відділений був на присвяту до Святого Святих, він і сини його, навіки, щоб звершувати куріння перед лицем Господа, щоб служити Йому і благословляти ім’ям Його повіки.

¹⁴А Мойсей, чоловік Божий, і сини його приєднані до коліна Левіїного.

¹⁵Сини Мойсея: Гирсон і Єлиєзер.

¹⁶Сини Гирсона: перший був Шевуїл.

¹⁷Сини Єлиєзера були: перший Рехавія. І не було в Єлиєзера інших синів; у Рехавії ж було дуже багато синів.

¹⁸Сини Іцгара: пер­ший Шеломиф.

¹⁹Сини Хеврона: перший Ієрія і другий Амарія, третій Іахазиїл і четвертий Ієкамам.

²⁰Сини Озиїла: перший Миха і другий Ішшия.

²¹Сини Мерарині: Махлі і Муші. Сини Махлі: Єлеазар і Кис.

²²І помер Єлеазар, і не було в нього синів, а тільки дочки; і взяли їх за себе сини Киса, брати їхні.

²³Сини Муші: Махлі, Едер та Іремоф — троє.

²⁴Ось сини Левіїні, за домами батьків їхніх, глави родин, за поіменним численням їх поголовно, які відправляли діла служіння в домі Господньому, від двадцяти років і ви­ще.

²⁵Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народу Своєму­ й оселив його в Єрусалимі навіки,

²⁶і левитам не треба носити скинію і всякі речі її для служіння в ній.

²⁷Тому, за останніми повеліннями Давида, пораховані левити від двадцяти років і вище,

²⁸щоб вони були при синах Ааронових, для служіння дому Господньому, у дворі й у прибудовах, для дотримання чистоти усього святилища і для виконан­ня всякої служби при домі Божому,

²⁹для спостереження за хлібами пред­кладення і пшеничним борошном для хлібного приношення, і пріс­ними коржами, за печеним, сма­женим і за всякою мірою і вагою,

³⁰і щоб ставали щоранку складати по­дяку і славословити Господа,­ також і ввечері,

³¹і при усіх всепален­нях, що возносяться Господу в субо­ти, у ново­місяччя й у свята за числом, як написано про них, — постійно перед лицем Господа,

³²і щоб охороняли скинію одкровення і свя­тилище і синів Ааронових, братів сво­їх, при службах дому Господньому.