1Після цього Давид уразив филистимлян і смирив їх, і взяв Геф і залежні від нього міста з рук филистимлян.
2Він уразив також моавитян, — і стали моавитяни рабами Давида, приносячи йому данину.
3І вразив Давид Адраазара, царя Сувського, в Емафі, коли той ішов утвердити владу свою при ріці Євфраті.
4І взяв Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і зруйнував Давид усі колісниці, залишивши з них тільки сто.
5Сиріяни дамаські прийшли було на допомогу Адраазару, царю Сувському, але Давид уразив двадцять дві тисячі сиріян.
6І поставив Давид охоронне військо в Сирії дамаській, і стали сиріяни рабами Давида, приносячи йому данину. І допомагав Господь Давиду скрізь, куди б він не ходив.
7І взяв Давид золоті щити, що були в рабів Адраазара, і приніс їх в Єрусалим.
8А з Тивхави і Куна, міст Адраазарових, узяв Давид дуже багато міді. З неї Соломон зробив мідне море і стовпи, і мідні посудини.
9І почув Фой, цар Імафа, що Давид уразив усе військо Адраазара, царя Сувського.
10І послав Іорама, сина свого, до царя Давида, вітати його і дякувати йому за те, що він воював з Адраазаром і вразив його, тому що Фой був у стані війни з Адраазаром, — і з ним усякі посудини золоті, срібні та мідні.
11І присвятив їх цар Давид Господу разом зі сріблом і золотом, яке він узяв від усіх народів: від ідумеян, моавитян, аммонитян, филистимлян і від амаликитян.
12І Авесса, син Саруї, вразив ідумеян на долині Соляній вісімнадцять тисяч;
13і поставив у Ідумеї охоронне військо, і стали всі ідумеяни рабами Давида. Господь допомагав Давиду скрізь, куди б він не ходив.
14І царював Давид над усім Ізраїлем, і творив суд і правду всьому народові своєму.
15Іоав, син Саруї, був начальником війська, Іосафат, син Ахилуда, діловодом,
16Садок, син Ахитува, й Авимелех, син Авиафара, священиками, а Суса писарем,
17Ванея, син Іодая, над хелефеями і фелефеями, а сини Давидові — першими при царі.