1 Chronicles 16— 2004

¹І принесли ковчег Божий, і по­ставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.­

²Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа

³і роз­дав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,

⁴і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:

⁵Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,

⁶а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого.

⁷У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:

⁸славте Господа, проголошуйте ім’я Його; спо­віщайте в народах діла Його;

⁹співай­те Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;

¹⁰хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;

¹¹шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;

¹²поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,

¹³ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!

¹⁴Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.

¹⁵Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,

¹⁶те, що запо­відав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,

¹⁷і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,

¹⁸говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».

¹⁹Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,

²⁰і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;

²¹але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:

²²«Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».

²³Співайте Гос­поду, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.

²⁴Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,

²⁵бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.

²⁶Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.

²⁷Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.

²⁸Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,

²⁹воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.

³⁰Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.

³¹Нехай веселяться небеса, нехай торжествує зем­ля, і нехай скажуть у народах: Гос­подь царює!

³²Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.

³³Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.

³⁴Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,

³⁵і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!­

³⁶Благословенний Господь Бог Ізраї­лів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!

³⁷Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,

³⁸й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями,

³⁹а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,

⁴⁰для возношення всепалень Господу на жер­товнику всепалення постійно, вран­ці­ і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;

⁴¹і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.

⁴²При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах.

⁴³І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.