1 Corinthians 15
1 Звіщаю вам, браття, благовiстування, яке я благовiстив вам, яке ви i прийняли, в якому i утвердилися,
2 яким i спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовiстив вам, коли тiльки не марно увiрували.
3 Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за грiхи нашi, за Писанням,
4 і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
5 i що явився Кифi, потiм одинадцятьом;
6 потiм явився бiльш як п’ятистам браттям одночасно, бiльшiсть яких живуть i донинi, а деякi й померли;
7 потiм явився Якову, також усiм апостолам;
8 а пiсля всiх явився i менi, мов якомусь виродковi.
9 Бо я найменший з апостолiв i недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
10 Але благодаттю Божою я є те, що є; i благодать Його в менi не була марною, та й потрудився я бiльше за них усiх: тiльки не я, а благодать Божа, яка зi мною.
11 Проте чи я, чи вони, ми так проповiдуємо, i ви так увiрували.
12 Коли ж про Христа проповiдується, що Вiн воскрес з мертвих, то як же деякi з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
13 Якщо нема воскресіння мертвих, то i Христос не воскрес.
14 А якщо i Христос не воскрес, то й проповiдь наша марна, марна i вiра ваша.
15 Крiм цього, ми були б лжесвiдками Божими, тому що свiдчили б про Бога, що Вiн воскресив Христа, Якого Вiн не воскресив, якщо мертвi не воскресають;
16 бо якщо мертвi не воскресають, то й Христос не воскрес.
17 А якщо Христос не воскрес, то вiра ваша марна: ви ще у грiхах ваших.
18 Тому i тi, що вмерли у Христi, загинули,
19 i якщо ми в цьому тiльки життi уповаємо на Христа, то ми нещаснiшi за всiх людей.
20 Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих.
21 Бо як смерть через людину, так через людину i воскресіння мертвих.
22 Як в Адамi всi вмирають, так у Христi всi оживуть,
23 кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
24 А потому кiнець, коли Вiн передасть царство Богу i Отцю, коли скасує всяке начальство, i всяку владу i силу,
25 бо Йому належить царствувати, доки покладе всiх ворогiв пiд ноги Свої.
26 Останнiй же ворог знищиться — смерть,
27 бо все впокорив пiд ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому пiдкорене, то ясно, що, крiм Того, Який підкорив Йому все.
28 Коли ж упокорить Йому все, тодi i Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все.
29 Бо що роблять тi, якi хрестяться заради мертвих? Якщо мертвi зовсiм не воскресають, то навiщо i хрестяться заради мертвих?
30 Hавiщо i ми повсякчас наражаємося на небезпеки?
31 Я щодня вмираю: тому свiдок ваша похвала менi, браття, яку я маю в Христi Iсусi, Господi нашому.
32 Коли я боровся iз звiрами в Ефесi, то, з людського погляду, яка менi користь, якщо мертвi не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
33 Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрi звичаї.
34 Протверезiться, як належить, i не грiшiть; бо‚ на сором вам кажу, деякi з вас не знають Бога.
35 Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертвi? I в якому тiлi прийдуть?
36 Hерозумний! Те, що ти сiєш, не оживе, якщо не умре.
37 I коли ти сiєш, то сiєш не тiло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь iнше;
38 але Бог дає йому тiло, як хоче, i кожнiй зернинi своє тiло.
39 Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але iнша плоть у людей, iнша у тварин, iнша у риб, iнша у птахiв.
40 Є тiла небеснi i є тiла земнi; та iнша слава небесних, iнша земних.
41 Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi.
42 Так i при воскресiннi мертвих: сiється у тлiння, встає в нетлiннi;
43 сiється у безчестi, встає у славi; сiється в немочi, встає у силi;
44 сiється тiло душевне, встає тiло духовне. Є тiло душевне, i є тiло духовне.
45 Так i написано: перший чоловiк Адам став душею живою, а останнiй Адам є дух животворчий.
46 Але не духовне перше, а душевне, потiм духовне.
47 Перший чоловiк — iз землi, земний; другий чоловiк — Господь з неба.
48 Який земний, такi й земнi; i який небесний, такi й небеснi.
49 I як ми носили образ земного, так будемо носити i образ небесного.
50 Але скажу вам, браття, що плоть i кров успадкувати Царства Божого не можуть, i тлiння не успадкує нетлiння.
51 Ось кажу вам таїну: не всi ми помремо, але всi змiнимось;
52 раптом, в одну мить, при останнiй сурмi; бо засурмить, i мертвi воскреснуть нетлiнними, а ми перемiнимось.
53 Бо тлiнному цьому належить одягнутися в нетлiнне, i смертному цьому одягнутись у безсмертя.
54 Коли ж тлiнне це вдягнеться в нетлiнне i смертне це вдягнеться в безсмертя, тодi збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою».
55 Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
56 Жало ж смерти — грiх; а сила грiха — закон.
57 Дяка Боговi, Який дав нам перемогу через Господа нашого Iсуса Христа.
58 Отже, браття мої улюбленi, будьте твердi, непохитнi, завжди збагачуйтесь у дiлi Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.