1 Chronicles 13
1 І радився Давид з тисячоначальниками, сотниками і з усіма вождями,
2 і сказав [Давид] усьому зібранню ізраїльтян: якщо угодно вам, і якщо на те буде воля Господа Бога нашого, пошлемо всюди до інших братів наших, по всій землі Ізраїльській, і разом з ними до священиків і левитів, у міста і селища їхні, щоб вони зібралися до нас;
3 і перенесемо до себе ковчег Бога нашого, тому що у дні Саула ми не зверталися до нього.
4 І сказало все зібрання: «нехай буде так», тому що ця справа всьому народові здавалася справедливою.
5 Так зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шихора єгипетського до входу в Емаф, щоб перенести ковчег Божий з Кириаф-Іарима.
6 І пішов Давид і весь Ізраїль у Кириаф-Іарим, що в Юдеї, щоб перенести звідти ковчег Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на якому називається ім’я Його.
7 І повезли ковчег Божий на новій колісниці з дому Авинадава; й Оза й Ахия вели колісницю.
8 Давид же і всі ізраїльтяни грали перед Богом з усієї сили, зі співом, на цитрах і псалтирях, і тимпанах, і кимвалах і трубах.
9 Коли дійшли до току Хидона, Оза простяг руку свою, щоб притримати ковчег, тому що воли нахилили його.
10 Але Господь розгнівався на Озу, й уразив його за те, що він простяг руку свою до ковчега; і він помер одразу перед лицем Божим.
11 І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. І назвав те місце поразкою Ози; так називається воно і до цього дня.
12 І злякався Давид Бога в день той, і сказав: як я внесу до себе ковчег Божий?
13 І не повіз Давид ковчег до себе, у місто Давидове, а повернув його до дому Аведдара гефянина.
14 І залишався ковчег Божий у Аведдара, у домі його, три місяці, і благословив Господь дім Аведдара й усе, що в нього.