1Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
2щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
4А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,
5Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,
6Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
7щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.
8Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!
9Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.
10Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
11знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
12Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
13Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.
14Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.
15Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.