1Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
2Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
4Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
7Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!