1Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
10Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
11Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
12із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
13Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!