1Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
2Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
3Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
4та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
5Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
6Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
7що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
8і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!