1Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
2Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
3прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
4Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
5Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
6Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
7Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
8Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
11Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
12Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
13А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
14ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
15Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
16А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
17Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!