1Про Соломона. Боже! Суд твій дай цареві, і справедливість синові царя.
2Нехай судить народ твій по справедливостї, і бідних твоїх по правдї.
3Гори і підгіря давати муть блага людям, як буде справедливість.
4Нехай він судить правду пригнобленим людям; нехай спасає дїтей бідолашного, а гнобителя нехай він розтопче.
5Будуть боятись тебе з роду в рід, як довго сонця і місяця стане.
6Він зійде, як дощ на скошену луку, як злива, наповаюча землю.
7В днї його зацвите праведник, і буде достаток спокою, аж поки місяця не стане.
8І буде він царювати від моря до моря, і від ріки аж по краї землї.
9Перед ним схиляться жителї пустинї, і вороги його будуть цїлувати землю;
10Царі Тарзийські, і з островів, принесуть дарунки, заплатять данину царі Шеви і Севи.
11Перед ним поклоняться всї царі, йому служити муть всї народи.
12Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.
13Він змилосердуєсь над мізерним і бідним, і спасе душі бідних.
14Від гнету і насилля вибавить їх душі, і кров їх буде дорога перед його очима.
15І буде він жити, і давати муть йому золото із Шеви; і будуть завсїди за його молитись, і що дня його благословити.
16Будуть достатки збіжа на землї, на гірських верховинах; як Ливанські лїси, так зашумить колос; і зацвитуть люде в городах, як зїлля на землї.
17Імя його вічне; доки сонця стане, буде імя його; в йому будуть один одного благословити: всї народи будуть прославляти його.
18Благословен Господь Бог, Бог Ізраїля, що творить чудеса сам один тілько!
19І благословенне імя його по віки! І наповниться цїла земля славою його! Амінь, нехай так буде, Амінь!
20Конець молитвам Давида, сина Ессейового.