1І рече Господь Мойсейові:
2Пішли людей на розглядини в Канаан землю, що дам її синам Ізрайлевим; по одному чоловікові з батьківських поколїнь їх пошлете їх, кожного князя спроміж їх.
3І післав їх Мойсей із Паран степу, по слову Господньому, саміх таких людей що були голови в синів Ізрайлевих.
4А се ймення їх: Від поколїння Рубенового, Шамуа Сакуренко;
5Від поколїння Симеонового, Шафат Хоріенко;
6Від поколїння Юдиного, Калеб Єфуненко;
7Від поколїння Іссахарового, Їгаль, син Йосифа;
8Від поколїння Ефраїмового, Гозей Нуненко;
9Від поколїння Беняминового, Пальтїй Рафуенко;
10Від поколїння Зебулонового, Гаддієль Содіенко;
11Від поколїння Йосифового, роду Манассеєвого, Гаддій Сузіенко;
12Від поколїння Данового, Аммієль Гемалїенко;
13Від поколїння Ассерового, Сефур Михайленко;
14Від поколїння Нефталїєвого, Нагбій Вафсіенко;
15Від поколїння Гадового, Геуель Махізенко.
16Се імення мужів громадських, що їх післав Мойсей розгледїти землю. Гозейю ж Нуненка назвав Мойсей Йозуа.
17І післав їх Мойсей розгледїти Канаан землю, кажучи їм: Ідїте сюди на полудне, та й зійдете на гору.
18І подивитесь на землю, яка вона; і люд, що живе в їй, чи міцний, чи слабовитий, малий, чи великий;
19І яка земля та, де вони живуть, добра, чи зла, і які міста, що в їх живуть вони, табори, чи утвержені міста?
20І яка земля: родюща вона, чи скуповата; чи є по їй дерево, чи нема? І бувайте сьміливі, та принесїть з плоду землї. А був тодї саме час, що дозрів виноград.
21І пійшли вони, розгледїли землю від Зин степу до Регобу, як ійти до Гамату.
22І повернули на полудне, і дійшли до Геброну, а там Ахіман, Сесай і Тальмай, дїти Енакові. Геброн же збудовано за сїм років перед Зоаном в Египтї.
23І дійшли до Єсколь долини, і зрізали там вітку з однією гроною ягод, та й несли її два на жердцї, також і гранати і смокви.
24Урочище те названо Єсколь* долиною через виноград, що зрізали там сини Ізрайлеві.
25І вернулись вони після розглядин під конець сорока днїв;
26І йдучи прийшли до Мойсея та Арона, до всієї громади синів Ізрайлевих, у Паран степу, до Кадесу; і принесли вістку їм і всїй громадї і показали їм плоди землї.
27І оповідали йому кажучи: Прийшли ми в землю, де ти посилав нас, і справдї: тече вона молоком та медом, і се плоди її.
28Тільки що потужен люд, що живе в тій землї, і утверджені міста вельми великі; та й Енакових дїтей бачили ми там.
29Амалик живе в землї полуденнїй, а Гетії, і Євузії, і Аморії живуть по горах, а Канаанїї живуть над морем і здовж берегів Іорданських.
30І втихомирив Калеб людей, що противились Мойсейові, та й промовив: Пійдемо таки та й займем її, стане бо сили в нас впокорити її.
31Ті ж чоловіки, що з ним ходили у гори, мовляли: Не буде в нас сили увійти між сїх людей, вони бо сильнїйші, як ми.
32І рознесли вони між синами Ізрайлевими недобрі вісти про землю, що розглядували самі, мовляючи: Земля, що нею проходили ми, щоб розвідати, така земля, що жере осадників своїх, і ввесь люд, що ми бачили серед неї, се люде великого росту.
33І бачили ми там велетнїв, синів Енакових, з роду велетнїв; і самим нам здавалось, наче ми тая сараньча, і такими ж були в очах їх.